Історія закладу

Вищий Навчальний заклад Перший київський медичний коледж - один з найстаріших навчальних закладів України. Його історія - це історія великої і плідної діяльності викладацького колективу для підготовки середніх медичних кадрів.


Шлях, довжиною в 170  років... 3а цей час коледж підготував понад 70 тисяч  600 фельдшерів і акушерок, лаборантів та зубних техніків, медичних сестер і фармацевтів. Вони працюють в усіх куточках України. У них різні спеціальності, долі, але всіх їх ріднить високе покликання медика, любов до свого навчального закладу, бажання завжди і скрізь бути корисним людям.


Історія ВНЗ Київського медичного коледжу сягає у давнину, коли в 1775 році імператриця Росії Катерина II провела реформу державного апарату, за якою країна була поділена на 50 губерній. У губернських містах створювались "Приказы общественного Призрения", які відали роботою шкіл, богоугодних закладів. Ця реформа мала сприяти вдосконаленню освіти та медичної допомоги населенню.

 

З 1829 року при великих лікарнях почали створюватися школи для підготовки фельдшерів. Першого жовтня 1842 року за рішенням Київського "Приказа общественного Призрения" при кирилівських богоугодних закладах відкрилась фельдшерська школа.

 

Фельдшерська школа при Кирилівському монастирі розташувалася в старому бараці. Сюди приймали тільки юнаків віком 13-17 років. Навчання було платним. 3а період перебування в школі учні забезпечувалися усім необхідним: приладами, одягом, взуттям харчуванням, тощо.

 

Кращим учням після іспиту з практичної майстерності присвоювалось звання старшого фельдшера, а іншим - молодшого фельдшера. Майбутній фельдшер повинен був уміти пускати кров, видаляти зуби, перев'язувати хворих, наглядати за ними.

 

У 1849 році були введені відзнаки, які нашивались на комірці у вигляді галунів. Учні-відмінники мали срібні пазументи. Майбутніх фельдшерів у надзвичайних ситуаціях залучала до роботи Київська Лікарняна Управа: на період епідемій, вакцинацій.

 

Із вдосконаленням системи земської медицини зростала роль середнього медичного персоналу і дедалі більша увага приділялась його підготовці. Тому в 1904-1905 роках ставиться питання про переведення Київської фельдшерської школи до нового будинку. Для цього орендовано присадибу Київського купця Бернарда Себастьяновича Міллера. Будівництво присадиби проводилось під керівництвом архітектора О.С.Кривошеєва.

 

Навчальний 1906 рік розпочався в новому приміщенні по вул. Дорогожицькій (нині вул. Мельникова, 14) З 1907 року в школі вже навчалися 102 учні. Тоді ж при фельдшерській школі відкрилась амбулаторія, що підвищувала якість навчання.

 

З 1908 року постало питання про підготовку фельдшериць-акушерок. З цією метою у фельдшерській школі були організовані курси на звання фельдшерів-акушерів, на яких читалися лекції з екзаменаційних предметів для складання їх екстерном. У вересні 1910 року фельдшерську школу перейменовано у фельдшерсько-акушерську. Тепер сюди приймалися і дівчата, які повинні були за 4 роки засвоїти програму фельдшерського курсу і за один рік – акушерського.

 

У роки I-ї світової війни в школі знаходився земський шпиталь, а заняття проходили у приміщенні жіночого медичного інституту при Кирилівській лікарні.

 

Фельдшерсько-акушерська школа неодноразово змінювала свою назву. Так, з 1923 по 1926 рік мала назву Київська школа помлікарів по догляду за хворими; з 1931 по 1935 рік - Київський медичний технікум єдиного диспансеру; з 1935 по 1954 рік - Київська фельдшерсько-акушерська школа; з 1954 по 1991 рік - Київське медичне училище № 1; з 1991 року - Перше київське медичне училище; з – 2001 року Перший  київський медичний коледж.

 

Незважаючи на зміни у назві, політичні, економічні події 20-30-х років, училище продовжувало випускати медичних працівників.

 

22 червня 1941 року фашистська Німеччина напала на нашу країну. 3начний внесок у розгром ворога зробила армія медиків, рятуючи життя поранених, хворих, поновлюючи їх бойову та трудову діяльність.

 

На базі Київської фельдшерсько-акушерської школи був сформований тимчасовий військово-санітарний поїзд № 1078 під керівництвом С.І.Тихонова. Медичний персонал поїзда в складі 30 чоловік, у тяжких умовах війни надавав медичну допомогу воїнам. Про санітарний поїзд № 1078 нагадує встановлена на фасаді центрального учбового корпусу по вул. Мельникова, 14 меморіальна дошка.

 

Медичні працівники, учні фельдшерсько-акушерської школи, допомагали в роки війни пораненим, виносили їх з поля бою, працювали в шпиталях, віддавали донорську кров. Багато з них загинули смертю хоробрих.

 

Теперішнім студентам розповідають про колишнього викладача училища відомого професора П.М.Буйка. Під час війни Петро Михайлович став партизанським лікарем. Фашисти вислідили його і схопили. Перед стратою, з високо піднятою головою, П.М.Буйко кинув катам свої останні слова: "Я пишаюсь тим, що був партизанським лікарем". Це сталося в районі міста Фастова у 1943 році. 3 лютого 1944 року школа почала працювати і одночасно ремонтувалась, в основному, силами учнів.

 

3акінчилась війна, і знову завирувало життя у Київській фельдшерсько – акушерській школі. Повернулися з фронту викладачі, учні. Потрібно було привести до ладу зруйноване приміщення. Перший післявоєнний директор школи Мартиненко Антоніна Григорівна доклала багато зусиль і енергії для відбудови школи, забезпечення її меблями, підручниками.

 

ВНЗ Перший київський медичний коледж  був довгий час методичним центром і базою для коледжів м. Києва № 2, 3, 4 та Київської області. Колективом викладачів проводилась велика методична робота, регулярно проводились міські та обласні конференції, семінари. Велика заслуга в цьому методистів П.Я.Стебленка, Л.Ф.Басараб, Рухленко В.Я.

 


У ВНЗ Першому київському медичному коледжі здобували досвід педагогічної, методичної, виховної роботи  директори Київського медичного коледжу № 2 - В.Ф.Сидельников, Київського медичного коледжу № 3 - Т.Г.Лежненко.

 
У післявоєнні роки директорами училища були А.Г.Мартиненко, В.Г.Боченко, Н.К.Ходакова, П.В.Хоменко,  А.О.Гордов, М.В. Трегубенко

 


У коледжіі добре оснащені навчальні кабінети, лабораторії, аудиторії, комп'ютерні класи. Бібліотека забезпечує студентів необхідною навчальною та художньою літературою, якої нараховується до 60 тисяч примірників. До послуг студентів - читальний зал.

 

Практичне навчання проходить більше як на 15 медичних базах м. Києва. Викладають в коледжі висококваліфіковані, досвідчені педагоги переважно вищої та першої категорії.

 

За 170 років коледж підготував понад 70 тисяч 600 фахівців. Коледж пишається тим, що багато його вихованців стали видатними вченими: член-кореспондент Національної академії і Академії медичних наук В.Д.Братусь; д.м.н., академік вищої школи, зав. кафедрою шкірних та венеричних хвороб В.Г.Коляденко; д.м.н., професор, зав. кафедрою фізіології мед університету В.Г.Шевчук, д.м.н., професор кафедри мікробіології ДНУ ім. Акад. О.О.Богомольця О.Г.Тишко; к.м.н., зав. відділенням суд.- мед. гістології, бюро судово-медичної експертизи А.Т.Юрченко; д.м.н., доцент кафедри терапії Київської мед. академії післядипломної практики, заслужений лікар України Л.М.Свирид; д.м.н., професор Інституту епідеміології і токсикології Л.І.Глоба; член-кореспондент НАН, заслужений діяч науки І.М.Іщенко; заслужений діяч науки, професор М.С.Коломійченко;  д.м.н., член Спілки письменників, дипломат Ю.М.Щербак; академік АН, заслужений діяч науки В.П.Комісаренко; Герой соціалістичної праці Н. А. Ленгауер та ін..

 

У  коледжі студенти здобувають не лише спеціальні знання, а й підвищують загальноосвітній, культурний рівень, стають свідомими громадянами України.

 

Для них організовуються екскурсії, культпоходи. Юнаки і дівчата беруть участь у художній самодіяльності, відвідують спортивні секції, працюють у предметних гуртках.

 

Багато випускників коледжу продовжують освіту у вищих навчальних закладах, особливо медичного профілю.

 

ВНЗ Перший Київський медичний коледж постійно дбає про те, щоб його випускники здобули міцні знання, змогли присвятити себе благородній справі охорони здоров'я громадян незалежної України.